阳谷、莘县首批“市级蓓蕾艺术工作站”授牌仪式举行

Алашська автоном?я каз. Алаш Автономиясы ← 13.12.1917 – 26.08.1920 百度 因此,如对美国大豆增加关税,将给国内大豆加工行业留下巨大市场缺口,推动加工企业加大国产大豆采购比例,有利于巩固我省自产大豆价格、提升农民收益。 Прапор Алашсько? автоном?? Дев?з каз. Оян, ?аза?! Прокидайся, казаху! Столиця Алаш-Кала Мова(и) казахська Форма правл?ння парламентська республ?ка Голова уряду  - 1920 Ал?хан Бокейхан В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Алашська автоном?я

Ала?шська автоно?м?я (каз. Алаш Автономиясы) — нац?ональне державне утворення казахського народу у 1917—1920 роках. Алашська автоном?я була першою незалежною казахською державою, що ?снувала з часу анекс?? Казахського ханства Рос?йською ?мпер??ю в 1848 роц?. Алашська держава була першою спробою казах?в побудувати сучасну державу на нац?ональн?й основ?. Короткочасн?сть ?снування автоном?? спричинена пол?тикою б?льшовик?в, як? методами прямо? агрес?? та ?нтриг привели Алаш до прямо? ?нкорпорац?? в склад РРФСР.

?стор?я

Перед?стор?я

Казахстан в межах Рос?йсько? ?мпер??

Жовтневий переворот л?дери парт?? ?Алаш? зустр?ли насторожено. Захоплення влади б?льшовиками ? л?вими есерами н?чого не давало казахському населенню, окр?м декларування права на самовизначення, тод? як Установч? збори були реальним шансом на здобуття Казахстаном суверен?тету в законному порядку. Саме тому л?дери нац?онально-визвольного руху почали активно готуватися до вибор?в в Установч? Збори.

З жовтня 1917 року почалася орган?зац?я обласних в?дд?лень ?Алаш? за активно? п?дтримки м?сцевих казахських ком?тет?в. Семипалатинське в?дд?лення парт?? очолив Х. Габасов, Омське — А. Турлиба?в, Тургайське — А. Бокейхан. Почалися активн? переговори про утворення м?сцевих парт?йних орган?зац?й в п?вденних пов?тах Казахстану. Одночасно парт?я проводила аг?тац?йно-роз'яснювальну роботу в казахських аулах.

Прих?д до влади

Вибори в Установч? Збори, що пройшли наприк?нц? 1917 року показали, яким великим впливом серед народу користуються прихильники ?Алашу?. З трьох основних парт?йних списк?в у б?льшост? пов?т?в перемогу здобула парт?я ?Алаш?, далеко випередивши есер?в ? соц?ал-демократ?в. Так, в Тургайськ?й та Уральськ?й областях вона отримала 75 % голос?в, в Семир?ченськ?й — понад 57 %. Наступним кроком на шляху побудови власно? держави став Другий загальноказахський з'?зд (в документах Загальнокиргизький), що пройшов в Оренбурз? 5-12 грудня 1917 року.

З'?зд проходив в умовах розгорання громадянсько? в?йни в рег?он?. З метою недопущення анарх?? в казахському степу делегати з'?зду прийняли два важливих р?шення: про утворення автоном?? Алаш ? формування власних збройних сил. До складу автоном?? повинн? були ув?йти Бук??вська Орда, Уральська, Тургайська, Акмолинська, Семипалатинська, Сирдар'?нська област?, казахськ? пов?ти Фергансько? ? Самаркандсько? областей та Амудар'?нського в?дд?лу ? окрем? волост? Алтайсько? губерн?? ? Закасп?йсько? област?. Для управл?ння автоном??ю за р?шенням Установчих Збор?в обирався уряд Алаш — Народна Рада, або Алаш-Орда, в якому з 25 м?сць 10 надавалося козацтву ? переселенцям. Головою Народно? Ради було обрано А. Бокейхана. Складною проблемою стало питання щодо приналежност? п?вденних пов?т?в Казахстану Алашськ?й автоном??.

Розбудова автоном??

Алашська автоном?я на карт? розпаду Рос?йсько? ?мпер??

У с?чн? 1918 року в Сирдар'? був скликаний обласний казахський з'?зд, основним питанням на якому стала проблема при?днання до автоном?? Алаш. В результат? бурхливих обговорень з'?зд прийшов до висновку про доц?льн?сть залишити Сирдар'?нську область у склад? Туркестансько? автоном?? ? можлив?сть при?днання до Алашу лише в раз? створення в?йськово-пол?тичного союзу двох автоном?й.

Розг?н б?льшовиками 6 с?чня 1918 року Всерос?йських Установчих збор?в, на як? л?дери нац?онально-визвольного руху покладали велик? над??, а також захоплення Оренбургу червоногвард?йцями надзвичайно ускладнили становище Алаш-Орди. При слабкост? засоб?в комун?кац?й ? неможливост? управляти вс?ма казахськими районами з одного центру, уряд Алаш под?лився на частини. Сх?дне в?дд?лення на чол? з А. Бокейханом розм?стилося в Семипалатинську, Зах?дне на чол? з Ж. Досмухамедовим ? X. Досмухамедовим — у Жимп?ти. Окремо д?яла Семир?ченська група Алаш-Орди. За таких обставин кер?вництво автоном?? Алаш вир?шило розпочати переговори з Радянським урядом про вза?мне визнання.

В березн? 1918 року до Москви попрямували Ж. Досмухамедов ? X. Досмухамедов для зустр?ч? з В. Лен?ним ? Й. Стал?ним. 19-20 березня в?дбулися телефонн? переговори Стал?на з А. Бокейханом ? його заступником X. Габбасовим. Радянськ? кер?вники визнавали правочинн?сть р?шень Загальноказахського з'?зду, але погоджувалися визнати автоном?ю т?льки в раз? скликання загальноказахстанського (з'?зду вс?х народ?в краю) з'?зду за участю м?сцевих Рад. У в?дпов?дь Алаш-Орда висунула сво? вимоги, погоджуючись визнати Радянську владу т?льки в раз? п?дпорядкування м?сцевих Рад уряду Алашу до скликання Загальноказахстанських Установчих Збор?в.

Так? вимоги були не в ?нтересах Москви ? переговори були згорнут?. Одночасно Лен?н ? Стал?н (як нарком у справах нац?ональностей) починають роботу з? створення альтернативного, б?льшовицького уряду Казахстану. Для цього при Народному ком?сар?ат? у справах нац?ональностей було в?дкрито казахський в?дд?л на чол? з б?льшовиками О. Жангельд?ним ? М. Тунганч?ним, яким була доручена орган?зац?я Загальноказахстанського з'?зду Рад для проголошення Радянсько? Казахсько? Автоном??. Алаш-Орда, пом?тивши небажання Москви визнавати неб?льшовицьку, л?берально-демократичну казахську автоном?ю, почина? зближення з антиб?льшовицьким силами, в першу чергу, з л?дером уральського козацтва Дутовим. Навесн? 1918 року на територ?? колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? почалася громадянська в?йна, багато под?й яко? проходили безпосередньо в Казахстан?.

В ход? в?йни м?ж б?льшовиками та ?хн?ми супротивниками Алаш-Орда втратила контроль над б?льшою частиною територ?? Казахстану. В?дмова колчак?вц?в надати казахам автоном?ю з одного боку, ? формальний заклик б?льшовик?в до самовизначення народ?в з ?ншого призв?в у 1918—1919 рок?в до кризи Алаш-Орди ? загибел? автоном?? Алаш.

Криза Алашсько? автоном??

П?дтримавши навесн?-вл?тку 1918 року антиб?льшовицьку коал?ц?ю, Алаш-Орда почала формувати власн? збройн? сили, як? вступили в боротьбу з Червоною Арм??ю.

З уральським козацтвом було укладено угоду про сприяння в озбро?нн? ? вишкол? алашських полк?в. Особливо активну участь в громадянськ?й в?йн? взяли формування Сх?дно? частини Алаш-Орди, полки яко? включалися до складу арм?? Анн?нкова та ?нших з'?днань б?логвард?йц?в. Однак пол?тичн? розб?жност? призвели до в?дходу частини л?дер?в Алаш-Орди в?д опозиц?йно? коал?ц??. Цьому сприяло ? ?великодержавне? ставлення б?логвард?йц?в до казахського населення, особливо з боку козацтва. Населення казахських волостей насильно моб?л?зовували на господарськ? роботи, в них рекв?зували худобу, непоодинокими були випадки грабунк?в, насильств ? вбивств. Розчарований у сво?х союзниках л?дер Тургайсько? ф?л?? Алаш-Орди А. Байтурс?нов в березн? 1919 року почав переговори з Москвою про визнання Радянсько? влади.

Алашськ? полки, що д?яли в район? Тургаю, ув?йшли до складу Червоно? Арм??, а сам О. Байтурс?нов почав переговори з кер?вництвом Алаш-Орди в ?нших рег?онах Казахстану, переконуючи ?х в?дмовитися в?д п?дтримки б?логвард?йц?в. Наприк?нц? березня 1919 року в Жимп?ти, ставку Зах?дного в?дд?лення Алаш-Орди, був спрямований К. Татт?ба?в для проведення секретних переговор?в з Ж. Досмухаммедовим, в результат? яких Алаш-Орда зайняла позиц?ю нейтрал?тету, значно послабивши позиц?? антиб?льшовицьких сил п?д час весняного наступу Колчака. Вл?тку переговори поновилися, але остаточний перех?д на б?к Радянсько? влади в?дбувся лише на початку зими.

Перех?д на б?к Радянсько? влади

Поштова марка Казахстану, присвячена руху Алаш

Член Казахського революц?йного ком?тету Б. Каратай звернувся до л?дер?в Зах?дно? групи з листом про мирн? пропозиц?? уряду РРФСР, ? нарада кер?вник?в Алаш-Орди 10 грудня 1919 року в Кизил-Куз? прийняла постанову про перех?д на б?к Рад ? початок бойових д?й проти б?логвард?йц?в. 27 грудня алашськ? полки п?д червоними прапорами атакували штаб ?лецького корпусу в район? Кизил-Кугу ? взяли в полон понад 500 ос?б, в тому числ? ? командира корпусу генерала Анн?нкова. Зах?дне в?дд?лення Алаш-Орди було реорган?зовано в Кизил-Кугинський ревком, а ?? в?йськов? формування були направлен? в район Емб?нських нафторозробок для боротьби з в?дступаючими частинами генерала Толстова. Заявили про сво? визнання радянсько? влади також кер?вники Сх?дного в?дд?лення на чол? з А. Бокейханом.

Незважаючи на проголошену в листопад? 1919 року амн?ст?ю вс?м пол?тичним супротивникам, що визнали Радянську владу до 20 грудня 1919 року, в?дносини нових союзник?в були непростими. На початку 1920 року в Семипалатинську був заарештований А. Бокейхан та ряд ?нших активних д?яч?в Алаш-Орди з? звинуваченням у сп?впрац? з б?логвард?йцями, ? т?льки втручання Казахстанського ? Семипалатинського ревком?в, як? вказали, що алаш-ординц? брали участь у п?дготовц? анти-колчак?вського повстання наприк?нц? в?йни, змусили в?йськову владу зв?льнити ?х в?д арешту. Вс? активн? учасники антирадянського руху були в?дсторонен? в?д участ? в пол?тичному житт?, а л?дери Зах?дного в?дд?лення Жаханша Досмухамедули, Халела Досмухамедули, ?са Кошк?нбаюли, Кар?м Жалелули ? Берк?нгал? Атшибаюли були вислан? за меж? Казахстану. Алаш-Орда була л?кв?дована, ? вся повнота влади на територ?? Казахстану перейшла до рук територ?альних революц?йних ком?тет?в.

Пол?тичний устр?й

Держава була парламентською але, по сут?, партократичною республ?кою, оск?льки м?сцев? органи влади фактично були м?сцевими осередками парт?? Алаш-орда. Панування одн??? парт?? було викликане практичною в?дсутн?стю ?нших казахських парт?й нац?онального спрямування. ?сну? верс?я, що дану модель держави було запозичено у б?льшовик?в, як? на партократичн?й основ? швидко створили централ?зований державний апарат.

Д?яч? Алашсько? автоном??

• Алжанов Отинши
• Аманжолов Садик
• Акба?в Жак?п
• Байтурсинов Ахмет
• Бек?мов Молдан?яз
• Б?р?мжанов Ахмет
• Бокейхан Ал?хан Нурмухамедули
• Габбасов Халел
• Досмухамедов Жаганша
• Досмухамедов Халел
• Дулатов М?ржак?п
• Ермеков Ал?мхан
• Жак?пба?в Нус?пбек
• Жанайдаров Се?лбек Мейрамули
• Жумаба?в Магжан Бекенули
• Кулманов Бактикерей
• Маметов Базарбай
• Сабата?в Сат?лган
• Солтоно?в Белек Солтонкелди уулу
• Танашев Уал?тхан
• Тинишба?в Мухаметжан
• Т??сов Елдес Омарули
• Турлиба?в Айдархан
• Шокай Мустафа
• Шонанов Телжан

• 
  Бокейхан А.
• 
  Байтурсинов А.
• 
  Дулатов М.
• 
  Тинишба?в М.
• 
  Жумаба?в М.

Населення

За даними Всерос?йського перепису населення 1897 р. на територ?? краю в межах нин?шн?х кордон?в проживало 4147,8 тис. ос?б, з них 3392,7 тис. або 81,7 % казах?в. До 1914 р. загальна чисельн?сть населення краю склала 5910,0 тис. чол., З них казах?в — 3845,2 тис. чол., Тобто 65,1 %. Зростання населення краю кр?м ?нших джерел в?дбувався в основному за рахунок переселенц?в, як? особливо п?сля столип?нсько? аграрно? реформи масовим потоком прямували до Акмолинсько?, Семир?чинсько? ? Тургайсько? област?. Це привело до того, що на час заснування автоном?? Алашу ?? земл? були дуже строкат? за нац?ональним складом.

На початку XX ст. в землях Алашу в?дбувався процес зростання м?ського населення. У вс?х областях м?ське населення в 1897—1914 рр.. виросло б?льш н?ж у п?втора рази. Великими м?стами були Уральськ (47,5 тис. чол.), Петропавловськ ? В?рний (по 43,2 тис.), Семипалатинськ (34,4 тис.). Б?льш?сть м?ст, виникнувши як адм?н?стративн? центри, швидко перетворювалися в центри торг?вл? та обробно? промисловост?.

Економ?ка алашських земель

С?льське господарство

Казахи б?ля юрти

Основне населення Казахстану жило в с?льськ?й м?сцевост? ? займалося нап?вкочовим скотарством, для якого характерна пасовищне-нап?ввиг?нна система утримання худоби, заняття землеробством, с?нокос?ння та ?н. Казахи розводили коней, овець, велику рогату худобу, верблюд?в ? к?з.

В к?нц? XIX-початку XX ст. в Казахстан? все б?льшого поширення набува? землеробство. За даними 1897 р., питома вага казах?в серед населення, зайнятого землеробством, становила — 55,4 %.

Землеробство переважало в Шимкентському ? Аул??-Атинському пов?тах Сирдар'?нсько? област?, де на кожне землеробське господарство припадало до 10,7 дес. пос?ву. У Капальському пов?т? Семир?чинсько? област? в 1910 р. землеробством займалося 81 % казахських господарств, а в В?рнинськ?й — 79,3 %. У Кустанайському пов?т? землеробством займалося — 88 % казахських господарств, як? зас?вали 107440 десятин.

Значну роль у розвитку землеробства з?грали переселенц?. Швидке поширення землеробства серед казахського населення, осво?ння нових с?льськогосподарських знарядь ? прийом?в обробки ?рунту, попит ринку на зернов? та фуражн? культури сприяли тому, що б?льше м?сце в пос?вах стали займатиме пшениця, ячм?нь ? овес. Розширюються пос?ви рису, баштанних ? городн?х культур.

Промислов?сть

У басейнах р. Урал, Емба, ?ртиш, на Аральському ? Касп?йському морях розвивалося рибальство. Ця галузь стала промисловою. Традиц?йними центрами вилову риби були озера Зайсан ? Балхаш. Переважна б?льш?сть озер, де добувалася кухонна с?ль, знаходилися в п?вн?чно-зах?дн?й ? зах?дн?й частин? Казахстану.

У Казахстан? в основному розвивались г?рничодобувн? ? обробн? п?дпри?мства. Г?рнича промислов?сть розвивалася на Алта? ? в Центральному Казахстан?, де розроблялися багат? родовища кольорових метал?в ? вуг?лля.

Одн??ю з головних галузей г?рничо? промисловост? краю на початку XX ст. був видобуток золота. У Караганд?, Саранську розроблялися вуг?льн? родовища, видобуте вуг?лля зал?зницею ? водним шляхом доставлявся в Пермську губерн?ю, Омськ ? Барнаул, а також у Павлодар та ?нш? м?ста краю.

У Зах?дному Казахстан?, Урало-Емб?нському район? добувалася нафта.

У ц?лому ж, у промисловост? краю переважали п?дпри?мства з переробки с?льськогосподарсько? сировини: шк?рян?, салотопн?, миловарн?, винокурн?, маслоробн? ? ?нш?

У Семир?чинськ?й, Акмолинськ?й ? Семипалатинськ?й областях розвивались вовняно-суконн? фабрики, м'ясоконсервн? заводи, в яких особливу зац?кавлен?сть виявляло в?йськове в?домство, а також борошномельно-круп'яна промислов?сть.

У П?вденному Казахстан? кр?м др?бних п?дпри?мств з обробки сировини розвивалася також ? бавовноочисна промислов?сть. На початку XX стол?ття в Шимкент? було побудовано чотири бавовноочисних заводи.

Рибн? промисли розвивалися в Волзько-Касп?йському басейн?, Урало-Емб?нському кра?, на Аральському мор?, на ?ртиш?, Балхашському ? Зайсанському озерах.

Чисельн?сть роб?тник?в у кра? на 1913 р. досягла 75 тис. чолов?к. У Казахстан? нал?чувалося 675 фабрично-заводських п?дпри?мств, де працювало 51 тис. роб?тник?в, з них у велик?й промисловост? понад 19 тис. На зал?зничному ? водному транспорт? було зайнято понад 25 тис. роб?тник?в. У роки першо? св?тово? в?йни к?льк?сть роб?тник?в зб?льшилася на п?дпри?мствах велико? промисловост? ? транспорту. У 1917 р. напередодн? ? в пер?од Жовтневого перевороту чисельн?сть роб?тник?в Казахстану становила близько 90 тис. чол.

Прим?тивн? знаряддя прац? (клин, кайло ? лопата) на г?рничих п?дпри?мствах, в?дсутн?сть елементарних заход?в безпеки працю а приводили до масового травматизму, з частими випадками кал?цтва та смерт?. Б?льш?сть роб?тник?в не мали житла, лише близько 40 % тулилися в жалюг?дних халупах, землянках ? бараках, тому за в?дсутност? медичного обслуговування та сан?тарно-г?г??н?чних умов серед роб?тник?в та ?х с?мей часто виникали еп?дем?? та ?нфекц?йн? захворювання.

Через перебування промисловост? переважно в руках рос?ян становище казахських роб?тник?в було дуже складним, праця казаха оц?нювалась значно менше, н?ж рос?янина.

Транспорт

До 1917 р. в Казахстан? було прокладено всього 2793 версти зал?зниць, з них 2557 верст були дорогами загального користування ? лише 236 верст м?сцевого значення.

У Семипалатинськ?й област? через в?дсутн?сть зал?зниць користувалися водним шляхом. Вантаж? ?ртишем перевозили пароплавн? компан?? ?Зах?дно-Сиб?рське товариство пароплавства ? торг?вл?? та ?н. У 1911 ?ртишем ходили 73 пароплави ? 214 непарових суд?в ? барж, основна частина яких була зайнята перевезенням вантаж?в м?ж Омськом ? Семипалатинськом.

У кра? широко використовувався гужовий транспорт. Вантаж? перевозили за маршрутом Семипалатинськ — В?рний — Ташкент, Оренбург — Гур'?в, Петропавловськ — Кокчетав — Акмолинськ тощо.

Причини поразки

Основними причинами кризи та л?кв?дац?? Алаш-Орди стало неприйняття ?де? автоном?зац?? ?? союзниками по антиб?льшовицьк?й коал?ц?? з одного боку, ? об?цянка надати казахам найширш? пол?тичн? права аж до самовизначення з боку радянсько? влади. В умовах громадянсько? в?йни, розвалу економ?ки та в?дсутност? зв'язку м?ж в?дд?леннями Алаш-Орди ?? л?дерам не залишалося н?чого ?ншого, як перейти на б?к влади Рад.

Позиц?я казахстансько? ?сторично? науки щодо Автоном?? Алаш

В?дразу п?сля встановлення радянсько? влади на територ?? Казахстану, сам факт функц?ювання цього державного утворення був визнаний об'?ктивним процесом ? характеризувався актом нац?онально-визвольно? боротьби казах?в проти царського режиму. Зокрема в брошур? ?Алаш-Орда. Краткий исторический очерк о национально-буржуазном движении в Казахстане периода 1917—1919 гг.?, ?? автор А. К. Бочагов, спробував з цих позиц?й показати ?стор?ю руху ?Алаш?. ?Спершу вона (Алаш-Орда) — виступала проти ?мпер?ал?стичного царського самодержавства, ? тод? вона була прогресивною революц?йною силою, ?? п?дтримували маси в б?льш?й м?р??

В цьому виражалась ??, на думку Бочагова, об'?ктивно-революц?йна роль. Розвиток руху ?Алаш? в?дбува?ться по висх?дн?й л?н??, вищою точкою ? Грудневий, 1917 р., з'?зд в Оренбурз?. Там ? в?дбулося, на думку А. К. Бочагова, ?повне орган?зац?йне оформлення парт?? ?Алаш“ та вироблена пол?тична програма?. Класовий характер у висв?тленн? ?стор?? руху ?Алаш?, вузьк? хронолог?чн? рамки не дозволили А. К. Бочагову розкрити причини виникнення ? соц?альну природу руху. Його оц?нн? позиц?? ц?лковито зб?галися з оф?ц?йно прийнятою схемою висв?тлення дано? проблеми.

Пот?м у ход? виконання плану пол?тики Малого Жовтня, ?? автор Голощок?н почина? робити нападки на алашський пласт ?нтел?генц??. Це в?дчува?ться ? в оф?ц?йн?й ?стор?ограф??. В 1929 роц? був упорядкований та виданий зб?рник документ?в та матер?ал?в ?Алаш-Орда? п?д редакц??ю Н. Мартиненко з передмовою У. ?са?ва (редактори журналу ?Ак Сана?). В нього вв?йшли програмн? документи, протоколи з'?зд?в представник?в киргизького (тобто казахського) народу, листування уряду Алаш-Орди з кер?вниками б?лого руху в Сиб?ру ? на Урал?, д?? кер?вник?в на р?зних етапах громадянсько? в?йни ? т. д.

Голощок?н — ?н?ц?атор ?Малого Жовтня?

Варто в?дзначити, що б?льш?сть документ?в, як? показують роботу Всеказахських з'?зд?в, сама програма (в?рн?ше, ?? проект) парт?? ?Алаш? були видан? в зб?рнику у переклад? на рос?йську мову. При цьому текст перекладу св?домо спотворювався, а неточност? або фальсиф?кац?? зм?сту деяких документ?в давали прив?д ?деолог?чним ? карним органам розгорнути активну кампан?ю по цькуванню л?дер?в та учасник?в руху..

П?сля публ?кац?? в журнал? ?Пролетарська революц?я? в 1931 р. № 6 листа Стал?на ?Про деяк? питання ?стор?? б?льшовизму? перед казахстанськими комун?стами ставилась задача консол?дувати сили для ?п?двищено? пильност? в боротьб? проти чужих нам теор?й?. Особливу увагу в?дводиться боротьб? на ??сторичному фронт??, де знову в?дновлюються ?викриття? учасник?в руху ?Алаш? та ?х ролей в революц?йному рус? краю. На початку 1930-х рр. в працях продовжувала дом?нувати парт?йна теза ?про об'?ктивно-революц?йну роль? руху ?Алаш? у пер?од I рос?йсько? революц?? ? про його ?контрреволюц?йне переродження? п?сля. Так, автор прац? ?В?сник Казахстану? Е. Федоров класиф?кував рух як ?суб'?ктивно контрреволюц?йний, пов'язаний з над?ями на перемогу рос?йсько? буржуаз???, в той же час в?н ?набував значення об'?ктивно-революц?йного? в боротьб? з самодержавством.

Остаточне р?шення по вивченню ?стор?? руху ?Алаш? було винесено на I з'?зд Компарт?? Казахстану (5-12 червня 1937 р.). Ц? р?шення зберегли свою силу ? в наступн? роки. Одною з визначальних була парт?йна установка на показ ?контрреволюц?йно? та продажно? сутност? Алаш-Орди на прикладах повстання трудящих мас 1916 р. ? на прикладах громадянсько? в?йни?. Все це було необх?дно для ?розгрому ? розв?нчання нев?рно? та шк?дливо? теор?? про об'?ктивно-революц?йну роль алашсько? ?нтел?генц???. Саме по дан?й схем? в?дбувалось висв?тлення ?стор?? руху ?Алаш? у казахськ?й ?стор?ограф?? аж до к?нця 1980-х рр. XX ст.

Сучасна казахстанська ?стор?ограф?я повн?стю реаб?л?тувала Алашську автоном?ю ? в?дзнача? ?? величезну роль у казахському державотворенн? та визна? ?? попередницею незалежно? Республ?ки Казахстан.

Ц?кав? факти

• За основу прапора Алашсько? автоном?? був взятий прапор Османсько? ?мпер?? — тод?шнього оплоту пантюрк?зму.

Джерела

• Аманжол Кузембайулы, Еркын Аманжолулы. История Республики Казахстан. — Астана, ?FOLIANT?, 1999.
• Абдижапар Абдакаимов. История Казахстана. — Алматы, Республиканский издательский кабинет по учебной и методической литературе, 1994.
• Алашорда — Азатты?ты? алтын к?н?^{[недоступне посилання з червня 2019]}(казах.)
• Сады?ова Р. Т. М?хтар ?уезов ж?не Халел ?аббасовты? рухани-?р?птест?к байланысы. — 2012. — С. 395—398. (казах.)
• Бочагов А. К. Алаш-Орда. Краткий исторический очерк.. — Кзыд-Орда : Казгосиздат, 1927. (рос.)