福建自贸试验区福州片区推出9批110项体制创新举

百度 上图为最近统计的新房和房价出现倒挂现象的十大城市排行。

Тамбовське повстання (рос. Тамбовское восстание) Анто?новщина — антиб?льшовицьке збройне повстання селян у Тамбовськ?й губерн??. Розпочалося в серпн? 1920 р. з? спротиву насильницьк?й загот?вл? харч?в та перетворилось на партизанську в?йну проти Червоно? арм??, загон?в ВЧК та радянсько? влади загалом. П?д час придушення повстання було взято в полон близько 100 000 чолов?к та близько 15 000 вбито. Вперше в ?стор?? влада застосувала проти власного народу х?м?чну зброю.

Охоплен? тамбовським повстанням рег?они.

Основна частина селянсько? арм?? була розбита вл?тку 1921 р., меншим групам вдалося протриматись до початку наступного року.

Перед?стор?я

П?д час Громадянсько? в?йни Радянська влада вдалася до пол?тики во?нного комун?зму, зг?дно з якою харч? в?дбирались на сел? без жодно? компенсац?? (так звана продрозкладка). Вт?лення ц??? пол?тики наштовхнулось на оп?р селян, особливо там, де рекв?зиц?? були завеликими, ? для ?хнього стягнення загот?вельним командам доводилося вдаватись до насильства. Обсяг продукт?в, як? п?длягали рекв?зиц??, не залежали в?д обсяг?в виробництва. Ком?с?? складали приблизн? оц?нки на основ? дово?нних показник?в, у яких не брались до уваги неврожа?, спричинен? в?йною руйнування, демограф?чн? зм?ни. У в?дпов?дь на це та через втрату економ?чних стимул?в виробляти надлишки селяни стали зменшувати пос?вн? площ?. Це зробило ще утоп?чн?шими визначен? нагор? норми загот?вель. На в?дм?ну в?д м?ст на сел? б?льшовики не мали значно? п?дтримки: на виборах 1917 р. есери здобували тверду перемогу. ?деолог?я б?льшовик?в б?льш?й частин? селян була байдужа. Радянський д?яч Антонов-Овс??нко, який згодом взяв участь у придушенн? повстання, нав?в таку характеристику селян:

Селянство звикло дивитись на радянську владу як на щось зовн?шн? по в?дношенню до нього, що лише пану?, завзято розпоряджа?ться, але геть не по господарському.

Рекв?зиц?? в?дбувались ? в Тамбовськ?й губерн??, пор?вняно заможному рег?он? з розвиненим с?льським господарством за 350 к?лометр?в на п?вденний сх?д в?д Москви. Тамбовськ? селяни переважно п?дтримали Жовтневий переворот, оск?льки Декрет про землю узаконив привласнення земл? пом?щик?в. Однак у наступн? роки б?льшовикам стало важче утримувати губерн?ю п?д контролем. У березн? 1918 р. п?сля укладення миру з Н?меччиною ?хн? представники не змогли потрапити до м?сцевих рад. Попри це б?льшовикам вдалось за наступн? роки в?дновити свою владу, часто ?з застосуванням насильства.

До революц?? в губерн?? вироблялось близько м?льйона тонн борошна. Близько третини йшло на експорт. На основ? цих даних, у яких не були врахован? насл?дки руйнувань час?в Громадянсько? в?йни, були встановлен? завищен? норми хл?бозагот?вель. За оц?нками ?сторика Орландо Ф?геса, за умови повного виконання норм загот?вель (на 1920—1921 р., удв?ч? нижч? за попередн?й р?к) с?льським господарствам залишилось би близько 10 % в?д необх?дного м?н?муму для ?ж?, пос?ву та годування худоби. До с?чня 1921 р. загот?вл? були виконан? на 50 %. За спогадами Антонова-Овс??нка, кожний другий селянин голодував.

Початок повстання

Повстання розпочалось з ?нциденту в серпн? 1920 р. у сел? Х?трово Тамбовсько? губерн??. Селяни в?дмовились в?ддати сво? борошно, вбили дек?лькох б?йц?в продзагону та чинили оп?р загонам, як? прийшли на допомогу загот?вельникам. За пов?домленнями м?сцевих орган?в влади, заворушення були спричинен?:

продарм?йц? вчинили ряд зловживань: вони грабували та розоряли вс? двори, як? траплялись ?м на шляху, рекв?зирували нав?ть подушки та кухонне приладдя, д?лили награбоване м?ж собою та по-зв?рячому били с?мдесятир?чних д?д?в у вс?х на очах. Д?д?в звинувачували в тому, що ?хн? сини дезертували та переховуються у навколишн?х л?сах. (…) Також селян обурило те, що конф?сковане зб?жжя, навантажене на п?дводи для транспортування до зал?зниц?, лишилось тл?ти просто неба.

Оч?куючи на з?ткнення з Червоною арм??ю, мешканц? села стали озброюватись доступними засобами: знайшлось дек?лька рушниць, але в основному були взят? вила та дрючки. До заколотник?в при?днались мешканц? сус?дн?х с?л. ?м вдалося здобути перемогу в наступних з?ткненнях з частинами Червоно? арм??. Цей усп?х можна пояснити послабленням Червоно? арм?? внасл?док Польсько-Радянсько? в?йни та наступом на Б?лу арм?? Врангеля в Криму, через що в губерн?? залишилось всього близько 3000 червоноарм?йц?в. Але нав?ть ц? солдати були призван? з м?сцевих с?л та не мали бажання воювати з? сво?ми земляками.

П?сля перших усп?х?в селяни спробували захопити Тамбов, однак б?льшовики п?дтягнули п?дкр?плення та у вересн? завдали контрудару, спалюючи села заколотник?в та розстр?люючи взятих у полон. Однак, п?сля цього розгрому, повстанц?в очолю? Олександр Антонов, колишн?й есер та кер?вник пов?тового управл?ння м?л?ц??. Спочатку в?н сп?впрацював з б?льшовиками, але в серпн? 1918 р. через незгоду з аграрною пол?тикою порвав з ними, при?днався до одного з дезертирських загон?в. Наступн? два роки в?н зд?йсню? терористичн? акти проти радянських д?яч?в, через що був заочно засуджений на смерть. Йому вдавалось вт?кати в?д радянсько? влади, ? згодом в?н зажив слави народного героя. За мету було проголошено в?дновлення свободи п?дпри?мництва, денац?онал?зац?? п?дпри?мництва, скасування продрозкладки та л?кв?дац?я ком?сар?в ? ВЧК. З л?дера повстання Антонов перетворився на командувача партизанськими загонами, тактика яких складалась з раптових атак на колгоспи та зал?зничн? вузли. Партизани користувались п?дтримкою населення та могли безперешкодно серед нього розчинятись. ?нколи вони вдягали форму червоноарм?йц?в. Есери створили Союз трудового селянства, який мав стати пол?тичною орган?зац??ю повстанц?в та п?дтримував Антонова, незважаючи його вих?д з парт??. На к?нець 1920 р. п?д його командуванням було 8000 повстанц?в. На початку 1921 р. Антонов оголосив призов, внасл?док чого чисельн?сть його арм?? зросла до 20 000 — 50 000 чолов?к. Орган?зац?я була под?бна до Червоно? арм??, була под?лена на 18 або 20 полк?в, мала власних пол?тком?сар?в, розв?дку та зв'язк?вц?в. В арм?? була встановлена сувора дисципл?на.

За символ повстанц? обрали червоний прапор, в?д?бравши соб? в такий спос?б головний символ революц??. Георг?й Жуков, який згодом став Маршалом Радянського Союзу, а п?д час придушення повстання стояв на чол? кавалер?йського ескадрону, описав стратег?ю повстанц?в у сво?х мемуарах:

Тактика антоновц?в полягала в тому, аби уникати з?ткнень з великими загонами Червоно? арм??, вступати в б?й лише тод?, коли ? впевнен?сть у перемоз? та чисельна перевага, а за несприятливих для бою умов вт?кати малими групами в р?зних напрямах, аби знову з?братись у наперед визначеному м?сц?.

Повстанцям вдалось взяти п?д контроль б?льшу частину рег?ону та перер?зати шляхи зал?зничного сполучення, якими вивозили конф?скований хл?б. В?дтепер все, що лишалось понад необх?дний р?вень для п?дтримки б?йц?в, роздавалось селянам. Повстання перекинулось на сус?дн? губерн??: Воронезьку, Саратовську та Пензенську. В контрольованих повстанцями районах радянськ? установи були розпущен?. Близько 1000 (за поширеними тод? чутками) член?в Комун?стично? парт?? були п?ддан? тортурам та вбит?.

Станом на жовтень 1920 р. влада б?льшовик?в збереглась лише в губернському центр? та деяких ?нших м?стах, контроль за рештою територ?? губерн?? був втрачений.

Придушення повстання

В серпн? уряд Тамбовсько? губерн?? запровадив надзвичайний стан. Оф?ц?йна б?льшовицька пропаганда намагалась зобразити та дискредитувати повстанц?в як бандит?в, керованих соц?ал-революц?онерами. З оф?ц?йних зведень радянських д?яч?в виплива?, що кер?вництву було в?домо про спонтанний характер повстання без ?стотного впливу есер?всько? парт??. Також кер?вн? органи парт?? соц?ал-революц?онер?в засудили повстання та заборонили сво?м однопарт?йцям брати в ньому участь. Цей заклик, однак, не мав великого впливу на м?сцев? осередки парт??. Також в?н не завадив ЧК розпочати хвилю репрес?й проти тамбовських есер?в. Вже у вересн? 1920 р. радянська влада та Червона арм?я взялися за придушення повстання з надзвичайною жорсток?стю. Багатьох захоплених в полон повстанц?в розстр?лювали, в деяких селах родини повстанц?в брались в заручники а будинки спален? вщент. У випадку особливо в?дчайдушного спротиву, вс?х мешканц?в села переселяли в сус?дню губерн?ю.

У лютому 1921 р. Володимир Антонов-Овс??нко був в?дправлений в Тамбов очолити повноважну ком?с?ю для придушення повстання. Ком?с?я допов?дала безпосередньо Лен?ну та п?дпорядковуватись його наказам. Антонов-Овс??нко зосередив удар на цив?льних приб?чниках повстання та членах родин повстанц?в. В?н дозволив, попередньо узгодивши з Лен?ном, депортац?? та розстр?л заручник?в. За наказом Лен?на в травн? 1921 р. Михайло Тухачевський прибува? в Тамбов для кер?вництва в?йськовою кампан??ю проти повстанц?в. Йому п?дпорядковувались в?йська, до складу яких входили танки, важка артилер?я, та до 100 000 солдат?в. На допомогу йому були вид?лен? частини Червоно? арм??, хоча вони ? були в меншост?. Б?льш?сть б?йц?в складали особлив? загони ЧК. Серед загон?в ЧК також були так зван? ??нтернац?ональн?? загони, як? складались з угорц?в та деяких аз?йських народ?в. Передбачалось, що вони мають йти в б?й проти селян з б?льшою готовн?стю, ан?ж призван? переважно з села арм?йц?. Кр?м того, в придушенн? взяли участь комсомольц?, оск?льки ?хн? загони вважались в?дданими справ? парт??. У в?дпов?дь на застосован? жорсток? заходи, повстанц? захоплювали заручник?в ? вбивали член?в родин комун?ст?в та член?в родин червоноарм?йц?в. В?йна проти партизан набула рис громадянсько? в?йни, оск?льки створен? для придушення повстання структури та орган?зац?? були под?бними до фронту громадянсько? в?йни Жуков так описав б?й з одним ?з загон?в повстанц?в:

Б?й для нас був вкрай важкий. Ворог бачив, що нас набагато менше, та був впевнений, що подола? нас. Однак, зд?йснити це вдалось не так вже ? просто. Врятувало те, що при ескадрон? було 4 станкових кулемети з великим запасом набо?в та 76-мм гармата. Маневруючи кулеметами та гарматою, ескадрон майже впритул розстр?лював атакуючи ланки супротивника. Ми бачили, як поле бою вкривалось ворожими т?лами, ? пов?льно, крок за кроком, з бо?м в?дходили назад.

У в?дпов?дь на терор партизан?в, Антонов-Овс??нко посилив каральн? заходи. Ним був виданий наказ, яким передбачався розстр?л цив?льних ос?б у низц? випадк?в. Так, сл?д було розстр?лювати на м?сц? громадян, як? в?дмовлялись назвати сво? ?м'я. У випадку виявлення збро?, сл?д було розстр?лювати на м?сц? без суду найстаршого прац?вника в родин?. Те саме чекало на родину, яка приховала повстанця. На додачу, таку родину сл?д було заарештувати ? повному склад? вислати з губерн??, ?? майно п?длягало конф?скац??. Цей наказ призв?в до вбивства тисяч селян. Страчувались нав?ть т?, хто дав прихисток д?тям ?бандит?в?. У випадку втеч? родини ?? майно сл?д було под?лити серед лояльних до влади селян, а будинок спалити вщент. Частково внасл?док залякування, частково через скасування продрозкладки 21 березня 1921 р., повстання втратило п?дтримку серед населення. З травня 1921 р. Тухачевському вдалось поступово в?дбити контроль над селами та вит?снити повстанц?в у л?си. В червн? в?н отримав дозв?л в?д ком?с?? Антонова-Овс??нка на застосування отруйних газ?в. До червня 1921 р. арм?я Антонова була оточена та розбита. Самому Антонову вдалось втекти, однак 24 червня 1922 р. в?н був виданий власними ж приб?чниками та застрелений сп?вроб?тниками ДПУ. На початок вересня 1921 р. в?д арм?? лишились розпорошен? невиличк? загони, з приблизно 1000 б?йцями. Спок?й в губерн?? настав десь в середин? 1922 р.

Вл?тку 1921 року Тухачевський видав наказ № 0116 в?д 12 червня 1921 року на застосування х?м?чно? збро? — балон?в та артснаряд?в з хлором проти селян. М?сцева комун?стична преса схвально висв?тлювала це р?шення та закликала ?душити партизан газом?.

Насл?дки

Тамбовське повстання та ?нш? ?зелен?? повстання у Рос??

Придушення повстання спричинило важк? втрати серед м?сцевого населення. До липня 1921 р. щонайменше 50 000 чолов?к потрапило до спец?ально п?дготовлених концтабор?в, в першу чергу, л?тн?х людей, ж?нок та д?тей, ?заручник?в? та член?в родин повстанц?в. За наказом Тухачевського, вс?х д?тей шк?льного та дошк?льного в?ку сл?д було в?длучати в?д матер?в та в?дправляти в ?нш? табори, лишаючи з матерями лише немовлят. Умови в таборах були жахливими: в них вирував тиф та холера. До осен? 1921 р. смертн?сть в таборах зросла до 15—20 % на м?сяць. Точн? цифри загиблих в повстанн? нев?дом?. П?сля придушення повстання, в'язн?в з м?сцевих концентрац?йних табор?в перевезли до табор?в у в?ддалених м?сцевостях на п?вноч?. Т? табори були призначен?, в першу чергу, для оф?цер?в Б?ло? арм?? та учасник?в Кронштадтського повстання. В пор?внянн? з ?ншими таборами, в цих таборах була висока смертн?сть . Руйнування та покарання разом з аграрною пол?тикою б?льшовик?в призвели до голоду в цьому рег?он?.

Б?льшовицьке кер?вництво скористалось повстанням для розгрому парт?? соц?ал-революц?онер?в. У середин? 1921 р. тисяч? есер?в опинились у в'язницях ? таборах ЧК, в тому числ? й центральний ком?тет парт??, який до того в?дкрито засудив повстання. Повстання та замах Фанн? Каплан на Лен?на 1918 р. послужили основним звинуваченням в показових процесах проти кер?вництва есер?в в червн? 1922 р., що в?дкрило шлях до розгрому парт??.

Повстання також донесло до радянського кер?вництва невдоволення селян пол?тикою парт??. Вважа?ться, що повстання послужило одним з чинник?в, як? вплинули на р?шення Лен?на впровадити Нову економ?чну пол?тику. Рос?йський соц?олог та св?док под?й П?тирим Сорок?н нав?ть припуска?, що повстання примусило перех?д до НЕПу. Нова економ?чна пол?тика зам?нила систему рекв?зиц?й — продрозкладку на продподаток. В?йськов? усп?хи погано оснащених партизанських загон?в вразили радянське в?йськове кер?вництво. Михайло Фрунзе в?ддав наказ досл?дити особлив? форми ведення партизансько? в?йни. Ц? досл?дження легли в основу д?яльност? радянських партизан проти Нацист?в в Друг?й св?тов?й в?йн?.

Повстання в л?тератур?

1995 р. в л?тературн?й газет? рос. ?Новый Мир? побачило св?т опов?дання Олександра Солжен?цина рос. ?Два рассказа?, под?? в якому в?дбуваються на тл? Тамбовського повстання. В перш?й частин?, рос. ?Эго? описана доля м?ського ?нтелегента, який при?дну?ться до повстання. В друг?й частин?, рос. ?На Краях?, описаний житт?вий шлях Маршала Радянського Союзу Георг?я Жукова, а повстання, в придушенн? якого в?н бере участь, служить еп?зодом його сходження на верх?вку радянського сусп?льства.

Радянська пропаганда

Укра?нська радянська енциклопед?я назива? Тамбовське повстання Антоновщиною — антирадянським "куркульсько-есер?вським заколотом" на чол? з есером А. Антоновим, орган?зованим за вказ?вкою ЦК парт?? есер?в, при п?дтримц? ?нших сил контрреволюц??, з метою повалення радянсько? влади ? реставрац?? кап?тал?зму.

Зг?дно з радянською пропагандою, намагаючись використати труднощ? в кра?н? наприк?нц? громадянсько? в?йни, заколотники д?яли п?д гаслами ?боротьби з продрозкладкою?, ?за в?льну торг?влю?, ?Ради без комун?ст?в?. Вони перер?зали П?вденно-Сх?дну зал?зницю, вбивали парт?йних ? радянських прац?вник?в; "при п?дтримц? куркульства" до початку 1921 р. створили дв? арм?? (бл. 50 тис. чол.).

Для л?кв?дац?? Антоновщини весною 1921 р. була створена спец?альна ком?с?я ВЦВК на чол? з В. О. Антоновим-Овс??нком ? вид?лен? частини Червоно? Арм??, в склад? яких була кавалер?йська бригада Г. ?. Котовського. Ул?тку 1921 р. "за активно? п?дтримки трудящих" заколот було придушено. Дострокова зам?на в Тамбовськ?й губерн?? продрозкладки продподатком сприяла остаточн?й л?кв?дац?? "Антоновщини".

Див. також

• Григор'?вське повстання
• Зелена арм?я

Л?тература

• Radkey, O. H. (1976). The unknown civil war in Soviet Russia: A study of the Green Movement in the Tambov Region, 1920—1921. Stanford, Calif: Hoover Institution Press, Stanford University.
• Куртуа Стефан, Верт Н?коля, Панне Жан-Лу? та ?н., Чорна книга комун?зму: Злочини, терор ? репрес?? / Пер. з фр. Я. Кравець. Льв?в: Аф?ша, 2008. 712 с.
• Orlando Figes: Die Trag?die eines Volkes. Die Epoche der russischen Revolution 1891 bis 1924 (Originaltitel: A people's tragedy, übersetzt von Barbara Conrad unter Mitarbeit von Brigitte Flickinger und Vera Stutz-Bischitzky). Berlin-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-8270-0243-5
• Richard Pipes: Russia under the Bolshevik Regime. Random House, New York, NY 1994, ISBN 0-394-50242-6
• Peter Scheibert: Lenin an der Macht. Das russische Volk in der Revolution 1918—1922, VCH — Acta humaniora, Weinheim 1984, ISBN 3-527-17503-2.

Посилання

• (рос.)Б. Сенников. Тамбовское восстание 1918—1921 гг. и раскрестьянивание России 1929—1933 гг.
• (рос.)Крестьянское восстание в Тамбовской губернии (сборник материалов)
• (рос.)?Расстреляно 5 заложников, в том числе священник Карельский…? Статья внучки расстрелянного заложника
• (рос.)Б. Соколов. Михаил Тухачевский: жизнь и смерть ?Красного маршала?. ?Сурово и беспощадно?: удушливые газы для тамбовских крестьян
• (рос.)Два куплета и припев из подлинной песни антоновцев. Записано Марком Соболем в Темниковских лагерях в середине 1930-х годов